-
1 найвищий ступінь довіри
uberrima fides лат.Українсько-англійський юридичний словник > найвищий ступінь довіри
-
2 ступінь
ч1) ( порівняльна величина) degree, extent, gradeступінь залежності — amount of dependence, degree of dependence, measure of dependability
ступінь захищеності — protection rate, vulnerability
ступінь справності комп. — health
2) ( вчене звання) ( academic) degreeступінь бакалавра — bachelor's degree, baccalaureate
ступінь доктора — doctor's degree, doctorate
3) грам. degree4) ( стадія розвитку) phase, stage5) тех. stage, step; ( в коробці передач) gear6) геол. -
3 найвищий
the highest, the utmost, topmost; ( про зріст) the tallestнайвищий ступінь грам. — superlative degree
-
4 верх
ч1) ( верхівка) top; head; ( верхня частина) upper partвідкидний верх авт. — drop head
2) (вінець, найвищий ступінь) height (of), summit (of)верх досконалості — the pink ( acme) of perfection
верх блаженства — the height of bliss, seventh heaven
3) ( перевага) upper handбрати верх — to gain ( to have) the upper hand ( over)
4) ( зовнішній бік одягу) cover, outside, top; ( тканини) right sideз верхом — quite full; heaped
-
5 вершина
ж1) top; (гори тж.) summit; ( гострокінцева) peakвершина гофра зал. — corrugation peak
вершина графа — graph node, node of graph, point of graph
вершина траєкторії — culmination point of a trajectory, trajectory peak
2) ( найвищий ступінь) acme, peak, height, summitвершина слави — the pinnacle ( summit) of glory ( fame)
вершина конуса — vertex of cone, cone point
вершина кривої — curve peak, peak of curve, "hump"
-
6 забуття
с1) ( втрата згадки) oblivion2) ( дрімота) slumber, drowsiness; ( непритомність) unconsciousnessвпадати в забуття (знепритомніти) — to lose consciousness; ( задрімати) to fall into a doze
3) (нестяма, найвищий ступінь збудження) ( state of) distraction -
7 вищий
( більш високий) higher, taller; (за станом, якістю) first-class, superior; ( найвищий) the highest; ( головний) supremeвищий ступінь грам. — comparative degree
См. также в других словарях:
екстаз — (найвищий ступінь захоплення), захват, збудження, піднесення … Словник синонімів української мови
схима — и, ж., церк. 1) Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця. || Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві. || Урочиста клятва православних… … Український тлумачний словник
архиєрей — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; єпископ; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства; єпископ; ієрарх;… … Словник церковно-обрядової термінології
єпископ — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; архиєрей; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства, у тому числі… … Словник церковно-обрядової термінології
найповніший — прикметник, найвищий ступінь найповніший прикметник, найвищий ступінь … Орфографічний словник української мови
повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… … Український тлумачний словник
авреоля — і, ж. 1) Сяйво, німб довкола голови, з яким малювали святих. 2) Найвищий ступінь, вінець чого небудь (слави, правди тощо) … Український тлумачний словник
апогей — ю, ч. 1) астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2) перен. Найвищий ступінь чого небудь; вершина, розквіт … Український тлумачний словник
апостиляція — ї, ж. Найвищий ступінь засвідчення документів, що визнається у всіх країнах, які у 1961 р. підписали Гаазьку конвенцію … Український тлумачний словник
архі... — 1) Префікс, за допомогою якого виражають найвищий ступінь ознаки, що міститься в другій частині слова; значенням наближається до дуже, найбільший, напр.: архісерйозний, архішахрай і т. ін. 2) Перша частина складних слів, що вказує на старшинство… … Український тлумачний словник
безодня — і, ж. 1) Глибоке провалля; прірва. 2) чого, перен. Про дуже велику кількість, найвищий ступінь вияву чого небудь … Український тлумачний словник
